Передача підсанкційного майна росіян Україні - міф чи реальність?

Нещодавно Верховна Рада прийняла закон, який суттєво змінює санкційне законодавство. Які нови санкції вже діють проти росії?

Щоб створити механізм реагування на загрози національним інтересам та безпеці України, ще у 2014 році Верховна Рада прийняла Закон «Про санкції». Він дозволив РНБО застосовувати до фізичних, юридичних осіб та держав спеціальні економічні та обмежувальні заходи. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, обмеження чи припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень Україною, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання фінансових зобов’язань, анулювання або зупинення ліцензій та дозволів, тощо.

Однак в умовах збройної агресії росії проти України чинна редакція Закону виявилася недієвою, а чинні види санкцій — абсолютно непропорційними шкоді, якої зазнає Україна.

Тому нещодавно Верховна Рада прийняла закон, який суттєво змінює санкційне законодавство: такі зміни удосконалюють механізм вилучення підсанкційних активів. Спочатку Президент ветував закон, однак врешті його підписав після того, як Парламент врахував його пропозиції. 24 травня 2022 року закон вже набув чинності. Давайте розглянемо, яких саме ключових змін зазнало законодавство про санкції.

Які нові санкції введено та проти кого?

Ключове нововведення — це новий вид санкцій, а саме — стягнення активів в дохід держави. Така санкція має винятковий характер, оскільки її можна застосувати лише щодо юридичних чи фізичних осіб, які своїми діями:

— Створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності), зокрема, шляхом участі в:

• збройній агресії проти України, її організації, підготовці, а також державному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні,
• створенні на захопленій території України окупаційної адміністрації, державному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні функціонування таких адміністрацій,
• ухваленні рішення про поширення юрисдикції держави-окупанта чи будь-якої іншої держави на територію України,
• створенні державою-агресором підконтрольних їй самопроголошених органів влади, а також їх державному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні,
• організації та проведенні незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованих територіях,

або

— Значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, зокрема, шляхом:

• сприяння збройній агресії проти України, окупації/анексії території України,
• фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов’язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією території України,
• інформаційного сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, що суттєво загрожують національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України.

Також за цією санкцією можна буде стягнути активи осіб, які є резидентами рф за законом про націоналізацію російського майна, який Парламент ухвалив у березні.

За новим законом стягненню в дохід держави підлягають активи, які:

• безпосередньо належать підсанкційній особі;
• хоч формально належать іншим особам, але якими підсанкційна особа фактично може розпоряджатися.

Крім цього, за результатами такого стягнення компенсація вартості активів не здійснюється.

Таким чином, вчинення будь-якою особою дій, які створюють загрозу національній безпеці України чи сприяють вчиненню таких дій іншими особами, буде підставою для того, аби активи, що прямо або опосередковано належать такій особі, підлягали стягненню в дохід України.

Які умови застосування санкції?

По-перше, санкція у вигляді стягнення активів може бути застосована лише в період дії воєнного стану. При цьому, якщо справа про застосування санкції була розпочата в період дії воєнного стану, але на момент його припинення чи скасування у справі не було прийнято остаточне рішення, розгляд такої справи продовжиться.

По-друге, стягненню активів обов’язково передує їх блокування, що за законом є окремою санкцією. Таке блокування здійснюється на підставі рішення РНБО, що затверджується відповідним указом Президента. Важливо підкреслити: стягнути в дохід держави можливо виключно ті активи, які РНБО заблокує після 24.05.2022, тобто після набуття чинності змінами до санкційного законодавства. Таким чином, якщо рішення РНБО про блокування активів було прийнято раніше, до вступу закону в дію, його не можна буде використати для подальшого стягнення.

Яка процедура стягнення активів на користь України?

Застосування санкції у вигляді стягнення активів здійснюється Вищим антикорупційним судом (ВАКС) за такою процедурою:

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції (ЦОВВ) звертається до ВАКС з відповідною заявою. Наразі не відомо, який саме орган зможе ініціювати застосування такої санкції, а тому це питання скоро має бути вирішено.

Серед іншого, вказана заява має містити перелік активів, які підлягають стягненню в дохід держави, а також обґрунтування наявності підстав для такого стягнення.

2. ВАКС протягом 10 днів розглядає заяву та приймає рішення про застосування санкції або відмову в її застосуванні.

3. Рішення ВАКС набирає законної сили після закінчення строку його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Оскаржити ж рішення ВАКС можна до Апеляційної палати ВАКС впродовж 5 днів з моменту його проголошення, а якщо особа, яка подає апеляційну скаргу, не була присутньою під час проголошення рішення — протягом 5 днів з дня публікації рішення на офіційному веб-сайті ВАКС. Апеляційна скарга розглядається протягом 5 днів з моменту її надходження. Результатом апеляційного розгляду може стати одне з таких рішень:

• залишити рішення ВАКС без змін, або
• змінити рішення ВАКС, або
• скасувати рішення ВАКС і ухвалити нове рішення.

Сама ж постанова Апеляційної палати ВАКС є остаточною та не підлягає оскарженню.

Якщо за наслідками розгляду справи буде прийнято рішення про стягнення активів у дохід України, Кабмін визначає суб'єкта, порядок та спосіб виконання такого рішення. Також Кабмін може передати стягнені активи у тимчасове управління Агентству з розшуку та менеджменту активів, Фонду держмайна, військовим адміністраціям та/або іншим суб'єктам.

Тож новий закон створює підґрунтя для процесу вилучення підсанкційних російських активів. Він визначає, як саме Україна зможе в судовому порядку стягувати майно, що перебуває під санкціями, в такий спосіб реагуючи на загрозу власній національній безпеці.

Чи можуть бути зловживання зі сторони підсанкційної особи?

Законодавець передбачив певні механізми, які допоможуть запобігати зловживанням з боку підсанкційних росіян. Зокрема, йдеться про такі:

1. Арешт, застава або встановлення щодо активів будь-яких обмежень чи мораторію, не перешкоджає їх стягненню на користь України. Інакше кажучи, якщо особа, бажаючи уникнути стягнення, заблокує підсанкційні активи (передасть їх в іпотеку, отримає судову заборону, задокументує арешт майна), це жодним чином не зупинить стягнення.

2. Якщо особа, щодо активів якої вирішується питання про стягнення, ЦОВВ або їх представники не з’являться в судове засідання незалежно від причин, це не зупинить розгляду судом справи про застосування санкції.
3. Розгляд справи щодо стягнення активів у дохід України не зупиниться навіть якщо особа, щодо активів якої вирішується питання про санкції, ініціює штучний судовий спір, для затягування розгляду питання про санкції.

Замість висновку

Зміни до санкційного законодавства передбачають новий вид санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави, а також закріплюють механізм його застосування. Водночас, незважаючи на досить детальну процедуру прийняття рішення про накладення санкції, питання його фактичного виконання наразі обмежується лише посиланням на повноваження Кабміну, а відповідно, потребуватиме додаткового регулювання.

Автори:
Крістіна Шипоша, адвокат, старший юрист
Марта Грунська, адвокат, старший юрист

Опубліковано НВ Бізнес