6 грудня Президент України підписав ухвалений Верховною Радою Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків" № 3474-IX (далі – Закон). Окрім підвищення податків, що є очікуваним в період високих видатків бюджету на оборонні потреби, Закон надсилає негативні сигнали щодо інвестиційного клімату, і без того не дуже сприятливого під час воєнного стану.
Законом передбачено, що ставка податку на прибуток підприємств, застосовувана до прибутку банків за результатами 2023 податкового року, становитиме 50%. Втім, сплачений податок за ставкою 18% за попередні податкові періоди 2023 року (квартал, півріччя, три квартали) вважається належно виконаним податковим зобов'язанням, і не потребує доплати різниці між попередньою та новою ставкою. Всупереч Конституції України, Закон отримав ретроактивну дію.
Окрім цього, за результатами податкового 2023 року банкам буде заборонено зменшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років. Це доводить експропріаційний характер заходу, адже законодавець не допомагав банкам у кризові роки, і вони вкладалися власними коштами у покриття збитків в минулому. У разі застосування зазначеного зменшення банк буде вимушений відобразити у податковій декларації за 2023 рік уточнені суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих періодів із розрахунку ставки у розмірі 50%, і у випадку виникнення додаткового грошового зобов'язання доплатити таку різницю. Те саме правило застосовуватиметься до авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, сплачених у 2023 році за ставкою 18%.
З 1 січня 2024 року до прибутку банку, скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, дивідендів, що виплачуються банком, застосовуватиметься ставка у розмірі 25%. Можливо, одним з непрямих міркувань був примус до реінвестицій отриманого доходу в активи банків, себто збільшення видатків в економіці України. Ми вважаємо цей спосіб реалізації помилковим, адже інструменти для реінвестицій перебувають, здебільшого, в структурних реформах та запровадженні альтернативних способів зниження ризиків на ринках фінансових послуг.
Наведене рішення законодавець обґрунтовує тим, що в умовах жорсткого валютного регулювання та посиленого інфляційного тиску виникли обставини, сприятливі для зростання чистого прибутку банків, і такий прибуток не є безпосереднім наслідком підвищення продуктивності банківської діяльності. Тому, як зауважує законодавець, такі прибутки можуть бути джерелом додаткових надходжень до бюджету для досягнення ефективного розподілу економічних благ. Дуже суперечливим рішенням, однак, є обставина оподаткування за галузями: спосіб оптимізації податкового навантаження за таких обставин включатиме, імовірно, перенесення центру доходів на небанківські фінансові установи та інших фінансових посередників.
Крім цього, положення щодо оподаткування часто містяться у договорах з іноземними контрагентами, наприклад, кредитних угодах. Відтак, банкам, які є стороною таких угод, варто ретельно проаналізувати, який вплив можуть мати зазначені законодавчі зміни. Зокрема, увагу варто звернути на заяви та гарантії щодо податків, фінансових показників та звітності, бізнес-моделі, положення щодо істотної зміни обставин (material adverse change) та дострокового погашення кредиту.
Закон набрав чинності 8 грудня 2023 року, а положення щодо ставки у розмірі 25% набирає чинності з 1 січня 2024 року.