Нові правила транскордонної реклами та інвестицій в електронних медіа

15.06.2023

Поширення контенту

30 травня 2023 Верховна Рада України ухвалила правки [1] до Закону України "Про рекламу" та інших законів України, що спрямовані на імплементацію норм європейського законодавства. Проєкт №9206 ґрунтовно доопрацював низку статей Закону, зокрема, про рекламу товарів (робіт, послуг) у транскордонному контексті, коли продавець чи рекламодавець перебувають за межами України постійно чи більшість часу.

Нові положення Закону передбачають можливість для нерезидентів України замовляти розповсюдження реклами в Україні. Для них діятиме той самий режим, що й для резидентів: у разі реклами регульованих (ліцензованих) послуг, товарів чи робіт потрібно зазначити відповідний дозвіл чи ліцензію в державі, де буде надано такі послуги, здійснено роботу чи продано товар. Очікуємо, що це особливо вплине на рекламу фінансових послуг, підакцизних товарів та сертифікованої діяльності (компаній з набору персоналу, аудиторів, адвокатів, нотаріусів, оцінювачів).

Окрім цього, в Законі України "Про рекламу" подано додаткові обставини, за якими транскордонна реклама (радіо, ТБ, електронна пошта чи соціальні мережі тощо) підпадає правилам законодавства України: коли розповсюджувач реклами не обмежує доступ до неї з території України, та рекламовані товари пропонують до продажу особам, які є в Україні, про що може свідчити три чи більше з таких ознак:

  • зміст призначено повністю або переважно для осіб в Україні;
  • рекламу здійснюють державною мовою;
  • продавець товару / рекламодавець має в Україні зареєстроване місцезнаходження, постійне або тимчасове представництво, офіс, філію, складське або торговельне приміщення;
  • доступною є послуга з доставки товару в Україну або по Україні;
  • доступною є послуга з сервісного обслуговування товару або інші супутні послуги;
  • отримувач електронних послуг перебуває в Україні, відповідно до українських норм міжнародного приватного права.

Це правило, однак, має важливий виняток – реклама офіційною мовою Європейського Союзу, яку поширює юридична особа із місцезнаходженням в державі–члені ЄС; очевидно, як односторонній крок України до відкритості із наміром інтегруватися в ЄС у суворій конкуренції. Також, нарешті резиденту держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом), заборонено виступати рекламодавцем.

Врегульовано розміщення товару (продакт-плейсмент), зокрема, запроваджено повну заборону на таке розміщення у програмах новин (про поточні події), програм щодо захисту прав споживачів, релігійних та дитячих програмах. Повністю заборонено продакт-плейсмент рецептурних ліків, складної медичної техніки, виробів з тютюну та пов’язаних із вживанням тютюну товарів аж до заборони будь-яких товарів від тютюнових компаній.

Збільшено з 15 до 20 відсотків час, відведений для розміщення рекламних роликів і телепродажу в лінійних аудіовізуальних медіа.

Інвестиції в медіа

Закон також зробив кроки до прозорості власності медіа та провайдерів пов’язаних послуг через внесення змін до положень про канали реклами в Законі «Про медіа», щойно прийнятого в 2022 році. Відтепер в царині аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа суб’єктами можуть бути лише фізичні особи, які проживають в Україні, або юридичні особи, зареєстровані в Україні. Кінцевим бенефіціаром та ключовими учасниками провайдера електронних комунікаційних послуг для потреб цифрового наземного мовлення (з використанням радіочастотного спектра) можуть бути виключно громадяни України. Власник істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами не може бути особою, зареєстрованою в офшорній зоні.

 

[1] Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів від 13 квітня 2023 року № 9206