Як отримати дозвіл на зброю під час війни

Україна понад 3 місяці живе у воєнних реаліях. Постійна небезпека та ризики, які диктує війна, змушують насамперед думати про безпеку особисту та своїх рідних. Якщо раніше можна було мислити, що відсутність зброї робить вас мирним мешканцем, якого від ворожих військ захищає міжнародне гуманітарне право, то після досвіду Бучі, Ірпеня, Бородянки, десятків інших сумнозвісних міст і сіл з'являється розуміння, що зброя значно збільшує шанси на виживання. Громадська думка щодо володіння зброєю в Україні еволюціонує: за даними опитувань у 2022 році, абсолютна більшість респондентів підтримує надання громадянам права на володіння вогнепальною зброєю.

Держава розуміє суспільний запит і поступово реагує на нього. Вже спрощено порядок видачі громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї протягом воєнного стану. Особливості отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану розтлумачимо у цій статті. Зосередимося на вогнепальній мисливській зброї як найбільш поширеній та ефективній в умовах сучасної війни.

Законодавчі зміни

До війни питання отримання дозволу на зброю регулювалося:

Завдяки оперативній реакції МВС виданий 01.03.2022 Наказ № 170 спростив порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану. Цей порядок стосується лише мисливської зброї. «Травмат» за ним отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

Процедура отримання дозволу за Наказом № 170 є тимчасовим заходом (діє лише на період воєнного стану) та альтернативою загальному порядку за Наказом № 622. Втім, навіть у часи війни дозвіл отримати можна, він діятиме впродовж 3-х років.

Хто має право отримати зброю

Як до, так і під час війни права на придбання зброї відрізняються залежно від категорії зброї, громадянства особи та досягнення нею певного віку.

Мисливську гладкоствольну зброю мають право отримати громадяни України, які досягли 21-річного віку. Мисливську нарізну зброю та основні частини до неї мають право отримати громадяни України, які досягли 25-річного віку.

На травматичну зброю (в нормативних документах – пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) з 21 року можуть розраховувати працівники суду, правоохоронних органів та їхні близькі родичі; особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві; народні депутати України; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (дружинники); військовослужбовці, крім тих, які проходять строкову військову службу; державні службовці; журналісти.

На яку зброю можна отримати дозвіл та в чому різниця

Йдеться про гладкоствольну й нарізну мисливську зброю, а також про травматичну зброю. Категорії ті ж, проте у випадку спрощеного порядку мова виключно про мисливську. Під цю категорію підпадають:

• Гладкоствольна зброя (двостволки, помпові рушниці, напівавтоматичні самозарядні рушниці). Зброя недалекобійна (ефективна дальність – 50–150 метрів), практично не здатна пробити броню, проте досить потужна й ефективна на близьких дистанціях. Помпові й напівавтоматичні рушниці також можуть характеризуватися достатньою ємністю магазинів (до 10 патронів) та скорострільністю.
• Нарізна зброя (переважно карабіни з поздовжньо-ковзним затвором та напівавтоматичні самозарядні карабіни, або менш поширені екземпляри: карабіни зі скобою Генрі, карабіни револьверного типу та штуцери (за принципом заряджання подібні до двостволок)). За рахунок нарізів у стволі та специфічної форми кулі має більшу ефективну дальність (від 200 метрів до кількох кілометрів), пробивну здатність та скорострільність. Деякі моделі такої зброї є цивільними версіями бойових аналогів. Так, на ринку можна зустріти цивільні модифікації автомата Калашникова та американської гвинтівки на платформах AR-10/15. Відмінності від бойової версії незначні, основна з них – відсутність автоматичного режиму вогню.

Порядок видачі дозволів

Можливість легального володіння зброєю складається з декількох етапів: отримання дозволу на придбання зброї, власне її придбання та отримання дозволу на її носіння й зберігання.

До війни. Відповідно до п. 12.2 Наказу № 622 для одержання дозволу в органах поліції на придбання мисливської вогнепальної зброї потрібно було подати такі документи:

• заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;
• заповнена картка-заява згідно з додатком;
• медична довідка;
• довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
• платіжний документ за надання відповідної послуги;
• копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.

Якщо фактичне проживання громадянина відрізняється від зазначеного в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).

Перелік документів для осіб, які бажають володіти травматичною зброєю, майже ідентичний. Різниця лише в тому, що правом володіти цією категорією зброї наділене тільки виключне коло осіб (див. вище). Тож особа додатково подає документи, які підтверджують її статус (довідку з місця служби / роботи, копію відповідного посвідчення, копію рішення про застосування заходів безпеки).

Після придбання зброя протягом 10 днів з дня придбання має бути зареєстрована в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання, носіння. Для цього власники подають до органів поліції:

• заяву щодо видачі дозволу на зберігання та носіння зброї на ім’я керівника органу поліції;
• дві фотокартки розміром 3 х 4 см;
• дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж або переоформлення зброї;
• платіжний документ за надання відповідної послуги;
• договір страхування (крім охолощеної зброї);
• довідку про експериментальний відстріл вогнепальної зброї (крім мисливської гладкоствольної).

Термін видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв не повинен перевищувати один місяць.

Під час війни. Відповідно до пп. 1 п. 1 Наказу № 170 для отримання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (мисливської зброї) та набоїв необхідно подати на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника:

• письмову заяву про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї;
• копію документа, що посвідчує особу;
• за наявності – копію військового квитка, посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби чи іншого правоохоронного органу, або посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або дозволу на зброю.

Незважаючи на спрощення процедури, особа все одно подає 2 заяви: спочатку на придбання, а потім – на зберігання та носіння зброї. Термін видачі дозволу не перевищує 2 дні у зв'язку з необхідною перевіркою особи. Як результат, істотно спрощено перелік необхідних документів і значно скорочено термін видачі дозволу для отримання зброї.

Під питанням залишається тільки якість перевірки осіб, які бажають володіти такою зброєю. Наприклад, скасування вимоги щодо подачі медичної довідки в теорії надає доступ до зброї неурівноваженій або психічно хворій особі, в руках якої зброя може становити небезпеку для неї та інших людей. Водночас майже нівелюється теоретична частина: тепер не потрібно проходити курси поводження зі зброєю, вивчати матеріал та правила.

Проте після скасування / припинення воєнного стану власник зброї, отриманої за спрощеним порядком, повинен подати документи, яких бракує, та отримати загальний дозвіл на 3 роки згідно з Наказом № 622. Якщо ж особа не переоформить у визначеному порядку таку зброю, наслідком буде адміністративна / кримінальна відповідальність.

Умови для отримання травматичної зброї не змінилися, тож дійсний старий порядок.

Хто не може володіти зброєю

До війни органи поліції не мали права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної і травматичної зброї, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

• наявності в особи медичних протипоказань;
• наявності даних про систематичне (двічі чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог Інструкції, затвердженої Наказом № 622;
• наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування зброєю, пристроями;
• надходження від уповноваженого органу інформації про повідомлення такій особі про підозру;
• наявності непогашеною або незнятою судимості;
• відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
• відсутності права на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Під час війни дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються за відсутності таких обставин:

• притягнення двічі чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173, 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП;
• притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за ч.ч. 2, 3 ст. 130, ст.ст.  44, 1732 КУпАП;
• наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру;
• наявність непогашеної або незнятої судимості за тяжкий або особливо тяжкий злочин;
• протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.

Обмеження щодо володіння травматичною зброєю змін не зазнали.

Як бачимо, регулятор зміщує фокус з теоретичних та формальних аспектів на практичні та прикладні. Передусім особу перевірять на факт вчинення нею правопорушень, які можуть здійснюватися за допомогою зброї, для унеможливлення повторення злочину. Особа з судимістю за деякі злочини невеликої або середньої тяжкості також може тепер отримати доступ до зброї.

Куди звертатися

Зараз, як і раніше, видачу дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи Національної поліції України. Контакти територіальних органів Нацполіції, зокрема відділів контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи, доступні на офіційному сайті.

Термін дії дозволу

До війни. Термін дії дозволу на зброю – 3 роки – однаковий як для мисливської, так і для травматичної зброї. Він може бути продовжений за заявою власника зброї.

Під час війни. Наказ № 170 передбачає, що дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Нацполіції видається на строк дії правового режиму воєнного стану. Таким чином, точних термінів наразі не встановлено. Проте у разі, якщо раптом воєнний стан затягнеться на роки, ймовірно, варто очікувати змін у вигляді встановлення механізмів перереєстрації виданої у спрощеному порядку зброї. Контрольні механізми тут бажані.

До слова, регулятор подумав і про раніше видані дозволи. Наказом МВС України № 195 від 18.03.2022 продовжено строк дії усіх дозволів на зброю на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.  Тобто навіть якщо до війни ви отримали дозвіл на мисливську / травматичну зброю, та термін його дії закінчився у період дії воєнного стану, він буде дійсний, ви зможете легально носити та зберігати цю зброю.

Вартість отримання дозволу

До війни. Щоб володіти зброєю, недостатньо її придбати. Процедура отримання дозволу багатоступенева, і варто бути готовим, що на кожному етапі доведеться сплачувати за надані послуги. Йдеться про проходження медичної комісії, проходження навчання і складання іспиту, платежі за послуги дозвільної системи та видачу відповідного посвідчення, вартість договору страхування, вартість відстрілу зброї. У такому разі вартість процедури складатиме від кількох сотень до кількох тисяч гривень (залежно від того, де ви проходитимете навчання, медичну комісію тощо). Не слід забувати і про необхідність придбання сейфа.

Під час війни. Спрощений порядок мінімізує витрати на отримання дозволу за рахунок виключення деяких етапів із процедури. Водночас варто бути готовим до обов'язкових платежів за послуги дозвільної системи та видачу дозволу. На день написання цієї статті плата за видачу дозволу на придбання зброї становить 51,9 грн, на носіння та зберігання – 54 грн. Вимоги щодо наявності сейфа залишаються незмінними.

Коли застосовувати зброю

Основна мета послаблення законодавчого регулювання та дозвільної процедури, звісно, це не тільки самооборона, а й участь у відсічі та стримуванні збройної агресії рф проти України у період дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 4 Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану (Порядок – № 448) під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану цивільні особи мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

• відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
• запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
• звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
• знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
• захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
• запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
• припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
• припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
• відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.

Дивно, що законодавець не визначає індивідуальну самооборону як окрему підставу для застосування зброї, хоча і наводить визначення цього поняття на самому початку. Ймовірно, це охоплюється пунктами із наведеного вище переліку, що було б цілком логічним, та положенням ст. 36 ККУ.

Натомість п. 6 згаданого Порядку встановлює, що цивільні особи під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану мають право самостійно приймати рішення про застосування вогнепальної зброї згідно з вимогами цього Порядку з подальшим обов’язковим повідомленням відповідному командиру з’єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил та / або правоохоронного органу у разі:

• індивідуальної самооборони;
• захисту життя і здоров’я інших осіб.

Водночас відповідальність за таке неповідомлення даним Порядком не встановлена.

Така норма є цілком логічною та запобігає вчиненню можливих правопорушень, проте є певні труднощі щодо реалізації зазначеного зобов’язання на практиці. Наприклад, повідомлення людиною, що знаходиться на окупованій території, про використання зброї проти окупанта, може загрожувати її власній безпеці.

Правила безпеки

Як до, так і під час війни правила безпеки при поводженні зі зброєю незмінні: вона вимагає обережності й поваги. Необережне чи легковажне поводження зі зброєю має свої юридичні наслідки: від цивільної і адміністративної до кримінальної відповідальності із санкціями у вигляді позбавлення волі на тривалі строки. Аби не завдати шкоди собі та оточенню, варто пам'ятати п'ять простих правил:

1. Ніколи не залишайте зброю без нагляду та не передавайте її іншим особам. Для її зберігання користуйтеся надійними сейфами.
2. Поводьтеся зі зброєю завжди так, ніби вона заряджена.
3. Не тримайте палець на спусковому гачку, якщо не готові стріляти. Увесь цей час зброя має бути на запобіжнику.
4. Не спрямовуйте зброю туди, куди не збираєтеся стріляти.
5. Перед пострілом чітко ідентифікуйте вашу ціль, перевірте сектор стрільби перед і за ціллю.

Наказом № 379 дск передбачено і ряд спеціальних правил для травматичної зброї. Так, категорично заборонено:

• застосовувати зброю особам, які не є суб'єктами, на яких поширюється дія цієї Інструкції;
• застосовувати зброю на відстані, меншій за зазначену в паспорті виробника;
• передавати зброю стороннім особам, а також продавати без відповідного дозволу органів внутрішніх справ чи віддавати під заставу;
• відстрілювати патрони, не передбачені паспортом на конкретний зразок зброї, у тому числі зі шротом та іншими метальними снарядами;
• відстрілювати саморобні патрони;
• змінювати конструкцію складових частин зброї з метою пристосування її для стрільби боєприпасами інших типів;
• застосовувати патрони з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії проти людини на відстані, меншій за зазначену в паспорті виробника, а також у ділянку голови, шиї, грудей (у жінок), пахвинну ділянку, статеві органи.

Після ураження людини особа, яка стріляла, зобов'язана забезпечити надання їй медичної допомоги у разі потреби.

Замість висновку

Те, про що дискутували більше ніж 10 років, зараз набуває неабиякої актуальності. Війна змінила сприйняття зброї. Від категорії «загроза і ризики» зброя перейшла до категорії «захист і безпека». Не дарма в Дії з'явилось нове опитування з питанням «Як ви ставитеся до володіння українцями зброєю?». На день підготовки цієї статті в опитуванні взяли участь вже понад 1,5 млн українців. Це більше, ніж проголосували сукупно у попередніх трьох опитуваннях. Очевидно, що реакцією законодавця на таку активність рано чи пізно має стати лібералізація у сфері обігу зброї. Слідкуємо за змінами та очікуємо їх, адже досвід показує: дипломатія з північним сусідом України не працює, натомість озброєні українці вміють ефективно боротися з окупантами та очищувати від них свою землю.

Автори:
Микола Єрема, юрист
Алла Борисенко, помічник юриста

Опубліковано Юридичною Газетою