Вихід компаній на зарубіжні ринки: юридичні виклики

Відкриваючи компанії за кордоном, українські підприємці стикаються з багатьма труднощами та юридичними нюансами, які на практиці потребують допомоги фахівців, а інколи – навіть креативу. Про те, які перешкоди можуть стати на заваді експансії бізнесу на іноземні ринки, а також як їх долати – читайте далі.

Обмеження на виведення коштів

Перша проблема чатує на підприємців на етапі фінансування початкової діяльності новоствореної компанії. Через встановлені НБУ на період воєнного стану обмеження на виведення коштів за кордон неможливо сплатити статутний капітал компанії в іншій країні. Проте існує низка виключень, коли оплату за межі України все-таки можна здійснити.

Наприклад, юридичним та фізичним особам дозволено здійснювати оплату за кордон за надання їм юридичних послуг від іноземних юридичних компаній. Як наслідок, існує варіант сплатити суму статутного капіталу іноземній юридичній компанії за відповідним договором про надання юридичних послуг. А вона, своєю чергою, здійснить відповідну оплату від імені засновника. Звичайно, якщо сума статутного капіталу буде досить великою, українські банки навряд чи дозволять таку транзакцію. В такому разі у засновників має бути достатня сума на закордонних рахунках, аби провести таку оплату.

Заборона на виїзд військовозобов’язаних осіб

В Україні наразі діє заборона на виїзд військовозобов’язаних за кордон, що, своєю чергою, ускладнює процес реєстрації компанії в країнах, де вимагається особиста присутність засновників на різних етапах створення компанії. Наприклад, в ОАЕ, щоб отримати тимчасовий дозвіл на проживання (residence permit), який є необхідним для відкриття місцевого банківського рахунку, акціонер/директор компанії має пройти медичний тест (здати кров та флюорографію), а також надати відбитки пальців в місцевих державних органах.

Втім, у більшості юрисдикцій зареєструвати компанію можливо за допомогою довіреності через місцевих юристів або через e-сервіси. Яскравим прикладом такого сервісу є програма e-Residency в Естонії, яка дозволяє нерезидентам зареєструвати місцеву компанію онлайн та надає віддалений доступ до державних порталів. Для нерезидентів це означає можливість здійснювати платежі, подавати всю документацію та отримувати відповідні ліцензії онлайн.

Відкриття банківського рахунку

Труднощі можуть виникати також під час відкриття банківського рахунку за кордоном. Банки можуть перевіряти особистість бенефіціарів, відносини контролю, сплату податків бенефіціарами, а також їхнє джерело доходів, економічне обґрунтування доцільності діяльності компанії, фінансові показники материнської компанії (якщо власником є холдингова компанія), операційну структуру, заплановані транзакції та навіть договори з клієнтами для новоствореної компанії.

Щоб відкрити банківський рахунок за кордоном, необхідно правильно структурувати компанію та ретельно підготувати пакет документів для проходження KYC (Know Your Customer) процедури в іноземному банку. Часто для цього необхідно залучати кваліфікованих юристів.

Захист персональних даних

Для успішного виходу українських компаній на ринок ЄС важлива відповідність європейському законодавству щодо захисту персональних даних (GDPR Compliance). Компанії, зареєстровані в ЄС та в інших країнах, підпадатимуть під дію GDPR за умови, якщо вони пропонують свої товари чи послуги людям, що перебувають в ЄС або займаються моніторингом поведінки людей, що перебувають в ЄС. А це, своєю чергою, покладатиме на них низку обов’язків, зокрема щодо збереження конфіденційності даних споживачів, захисту від витоків цих даних.

За порушення правил GDPR передбачено суворе покарання: штраф до 4% від загального річного обороту або 20 млн євро за серйозні порушення; і штраф до 2% або 10 млн євро за менш серйозні порушення. Нещодавно, наприклад, компанія TikTok отримала штраф у розмірі 345 мільйонів євро за порушення правил GDPR щодо обробки особистих даних дітей у ЄС.

Правила КІК

Власникам новостворених компаній за кордоном варто пам’ятати про правила контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні, які набули чинності з 2022 року. Під КІК розуміється юридична особа, зареєстрована за межами України, яку контролює юридична або фізична особа, що є податковим резидентом України (контролююча особа або КО).

При цьому особа є КО, якщо вона прямо або опосередковано володіє часткою (акціями) в іноземній юрособі в розмірі понад 50%, в розмірі понад 10% (у період 2022–2023 років – понад 25%) за умови, що декілька резидентів України володіють частками, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків; або здійснює фактичний контроль за іноземною юридичною особою.

Відповідно до правил КІК, засновники-фізичні особи, які визнаються КО, повинні:

• повідомляти українські податкові органи про придбання/відчуження частки в КІК, якщо такі дії призводять до виникнення/втрати статусу КО – протягом 60 днів із дати такого придбання/відчуження;
• подавати щорічно звіт про КІК – до 1 травня року, наступного за звітним;
• включати щорічно доходи КІК до свого оподатковуваного доходу та сплачувати з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% або 9% та військовий збір за ставкою 1,5%, якщо не застосовуються винятки – до 1 серпня року, наступного за звітним.

Неповідомлення про придбання/відчуження статусу КО матиме наслідком застосування штрафу, що в 2023 році становить 805 200 грн. І хоча податкові консультанти та податкова й досі дискутують про застосування такого штрафу, в разі неподання звіту про КІК українське законодавство передбачає штраф, що у поточному році становить 268 400 грн.

Автор: Віктор Чорний, молодший юрист

Опубліковано The Page