Вихід на іноземні ринки: як обрати оптимальну країну

Вихід на іноземні ринки для українських компаній під час війни є не лише стратегічним рішенням для розвитку бізнесу, а й способом підтримати українську економіку. Дані дослідження Gradus Research Plus свідчать, що лише за травень 2023 року відбулася повна або часткова експансія 7% українського бізнесу за кордон, ще 15% перебували на той час у процесі переїзду. На що підприємцям звертати увагу при виборі країни для експансії на інші ринки та де є найсприятливіші податкові умови – читайте далі.

Свої люди та схожість законодавства

Розпочинати щось нове завжди легше, коли маєш підтримку від «своїх», а також спираєшся на досвід попередників. Від початку повномасштабної війни українці, які давно проживають за кордоном, сприяють інтеграції на тамтешні ринки нових гравців українського походження. На початковому етапі роботи нової компанії наявність української діаспори може стимулювати доволі великий попит на її продукцію чи послуги, а також забезпечити новий бізнес в новій країні робочою силою. Найяскравішим прикладом такого сценарію є провідний український провайдер послуг доставки «Нова пошта», що від початку великої війни стрімко розвиває мережу відділень в європейських країнах.

Обираючи країну, підприємці також звертають увагу на схожість місцевого законодавства з українським. Країни з подібною правовою та податковою системою є найбільш привабливими та зручними. Вирішальним фактором є також мова. Найбільшою популярністю для експансії бізнесу користуються країни, де більшість населення та бізнес-спільнота володіють англійською або схожою до української мовами.

Сприятливе податкове навантаження

Країни із сприятливим податковим навантаженням можна розділити на три групи:

• ті, які дають змогу не сплачувати податок на прибуток (ПнП) до моменту розподілу дивідендів;
• ті, які мають низьку ставку ПнП;
• ті, які дозволяють зовсім не сплачувати ПнП незалежно від обставин.

До першої групи належать, наприклад, Естонія, Латвія та Грузія, які мають податок на виведений капітал (ПнВК) як різновид ПнП. В цих країнах отриманий прибуток не оподатковується до моменту його розподілення. Тобто для нерозподіленого прибутку ставка ПнП становить 0%, тоді як розподілений прибуток (дивіденди та прирівняні до них платежі) оподатковується ПнВК в Естонії та Латвії за ставкою 20%, у Грузії – 15%. А починаючи з 4-го року регулярних виплат дивідендів компанія в Естонії може застосувати знижену ставку ПнВК – 14%.

Як наслідок, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, завдяки ПнВК Естонія має найбільш конкурентоспроможну податкову систему серед її країн-членів.

Така податкова система може бути релевантною для малих і середніх підприємств, які мають обмежені фінансові ресурси та бажають зберегти прибуток для подальших реінвестицій у свій бізнес. Юрисдикції з ПнВК широко використовуються під час структурування бізнесу в ІТ-секторі.

Серед європейських країн із низькою ставкою ПнП провідні місця посідають Угорщина (9%) та Болгарія (10%). На Кіпрі ставка ПнП становить 12,5%, але доходи компанії у вигляді дивідендів у цій країні не оподатковуються. Кіпр має широку мережу податкових угод з іншими країнами, в такий спосіб сприяючи уникненню подвійного оподаткування. Це робить Кіпр однією із найпривабливіших юрисдикцій для створення холдингів. Для порівняння, у Франції та Іспанії ПнП становить 25%, у Німеччині – 30-33%.

Можливість взагалі не сплачувати податки дуже приваблива, однак треба враховувати й мінуси подібних систем. Один із них – висока конкуренція, що може ускладнити старт нового бізнесу, а також досить високі витрати на життя, оренду приміщень та зарплату працівників. Серед таких країн – Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Незважаючи на нещодавні зміни в податковій системі, якими в ОАЕ запровадили ставку ПнП у розмірі 9%, на території країни все ще функціонують так звані вільні зони (free zones), де зберігається нульова ставка. Втім, компаніям доведеться відповідати певним критеріям, зокрема, мати належний substance (офіс, працівників, місце здійснення управління тощо), а дохід компанії повинен підпадати під визначення кваліфікований (qualifying income).

Також звільняють бізнес від ПнП Бахрейн та офшорні країни на кшталт Острова Мен, Гернсі та Кайманових островів. Варто зважати на те, що такі юрисдикції можуть потрапляти до сірих або чорних списків, затверджених ЄС або іншими міжнародними інституціями, через брак фіскальної прозорості та ризики відмивання грошей. Наприклад, ОАЕ входили до чорного списку ЄС в 2019 – 2020 роках.

Що може бути результатом? Компаніям, зареєстрованим у таких юрисдикціях, буде складно відкрити банківські рахунки в інших країнах. Більше того, банки та фінансові установи можуть мати обмеження щодо співпраці з ними. При цьому податкові фахівці, банки та бухгалтери, які працюють в країнах ЄС та надають консультації щодо податкових схем за участю країн, зазначених у чорному списку, автоматично зобов'язані інформувати про це податкові органи до початку застосування таких схем.

Державні програми підтримки

Власникам бізнесу при виборі юрисдикції також варто враховувати різні державні програми, які зможуть допомогти їм або працівникам оперативно та порівняно просто переїхати до нової країни для роботи та довгострокового проживання. Наприклад, у Польщі діє програма Poland Business Harbour, яка надає комплексний пакет допомоги ІТ-спеціалістам, стартапам та іншим компаніям для переїзду на її територію.

Стартап може отримати грошову субсидію розміром до 50 тис. злотих для покриття своїх початкових витрат протягом перших 3 місяців. Надалі такий стартап може отримати додаткову грошову субсидію до 250 тис. злотих для покриття витрат, пов’язаних із запровадженням нових технологій та/або для отримання інвестицій від інвесторів. Своєю чергою, власникам бізнесу та ІT-спеціалістам надаються різні додаткові соціальні пільги і допомога з отриманням спрощеної робочої візи. Ця програма поширюється й на членів сімей (подружжя та дітей) зазначених осіб.

Іспанія та Португалія запровадили спеціальні візи для дистанційної роботи, відомі як Digital Nomad Visa. За допомогою такої візи працівники можуть отримати посвідку на тимчасове проживання в цих країнах із певними податковими перевагами та працювати віддалено на компанії, зареєстровані в інших юрисдикціях. Хоча дистанційна робота в більшості випадків асоціюється з фрілансом та IT-сферою, сьогодні цей формат відкривається перед представниками багатьох інших професій.

Зараз, після майже 2 років війни, найпопулярнішою для експансії українського бізнесу залишається Польща. За даними Польського економічного інституту, лише за перше півріччя 2023 року українці відкрили у Польщі близько 14 000 ФОПів – це майже стільки, скільки за весь 2022 рік. Та варто розглядати й інші варіанти.

Обираючи зарубіжний ринок, необхідно детально вивчити системи оподаткування в різних країнах і обрати найбільш оптимальний варіант, що спрацює саме для вашої компанії.

Автор: Віктор Чорний, молодший юрист

Опубліковано The Page