Контрольовані іноземні компанії (КІК). Обов'язки власників іноземних компаній. Звітування

Власникам іноземних компаній за кордоном варто пам'ятати про правила контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні, які набули чинності з 2022 року та передбачають відповідні зобов'язання для них щодо КІК перед податковими органами України. Водночас процедуру звітування щодо КІК можуть удосконалити, якщо проєкт Закону № 8137 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній" (Законопроєкт № 8137), що його Верховна Рада України прийняла за основу 2 травня 2023 року, в результаті стане Законом.

Ознайомимося з відповідями на найпоширеніші запитання, які можуть виникати у власників КІК.

Правила КІК – кому потрібно бути напоготові?

Під КІК варто розуміти юридичну особу, зареєстровану за межами України, яку контролює юридична або фізична особа, що є податковим резидентом України (контролююча особа (КО)).

При цьому особа є КО, якщо вона прямо або опосередковано володіє часткою (акціями) в іноземній юрособі в розмірі понад 50 %, у розмірі понад 10 % (у період 2022 – 2023 років – 25 і більше відсотків) – за умови, якщо декілька резидентів України володіють частками, розмір яких сукупно становить 50 і більше відсотків; або здійснює фактичний контроль за іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль установлюють на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

• надання особою зобов'язуючих указівок органам управління юридичної особи;
• ведення особою переговорів щодо укладення угод юридичною особою та погодження істотних умов таких угод, які надалі лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
• наявність в особи довіреності на здійснення істотних правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більше ніж один рік та не передбачає попереднього узгодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
• здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками; та/або
• зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником якого є така особа.

При цьому перелік зазначених вище критеріїв, які свідчать про здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, не є вичерпним. Тому Державна податкова служба України (ДПС) під час установлення наявності факту фактичного контролю може враховувати критерії, що не закріплені Кодексом, проте свідчать про його наявність.

Як ДПС може дізнатися про ваш КІК, або "In this world, nothing is certain except death and taxes"

Передусім українське законодавство передбачає, що в разі, якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, така установа надсилає повідомлення про це ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше від п'яти робочих днів із дня виявлення зазначених фактів.

Водночас із приєднанням до Багатосторонньої угоди CRS: у серпні 2022 року ДПС України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки від 29 жовтня 2014 року; та прийняттям Закону про CRS: 20 березня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" (законопроєкт № 8131 від 17 жовтня 2022 року), який уже 21 квітня підписав Президент України. Закон набрав чинності 28 квітня 2023 року.

Україна максимально наблизилася до імплементації Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Стандарт CRS), а отже, і до приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки згідно зі Стандартом CRS. Із запровадженням Стандарту CRS в Україні ДПС зможе автоматично щороку отримувати від податкових органів країн-учасниць Стандарту CRS інформацію про фінансові рахунки податкових резидентів України, розміщені в закордонних фінансових установах.

При цьому імплементація Стандарту CRS призводить до розкриття інформації щодо закордонних підзвітних рахунків не тільки фізичних, а й, за певних обставин, юридичних осіб, наявних КІК. Інформацію про рахунки компаній передаватимуть до країн, де знаходяться особи, які володіють або контролюють ці компанії, згідно з рішеннями фінансових установ, де відкрито ці рахунки.

Так, особа – резидент України, яку буде розцінено КО іноземної компанії, підпадатиме під визначення підзвітної особи. Відтак інформація за рахунками такої іноземної компанії буде передана в Україну в межах обміну за CRS автоматично, без додаткових запитів. В Україні податкові органи, отримавши подібну інформацію та здійснивши її аналіз, бачитимуть, що особа – резидент України володіє часткою в певній іноземній компанії або контролює її. Така інформація може стати приводом для додаткової уваги з боку податкових органів до відповідної особи та її іноземної компанії на предмет відповідності правилам щодо КІК та їх дотримання.

Варто зазначити, що учасниками Стандарту CRS нині є, зокрема, усі країни-члени ЄС та Єврозони, а також такі юрисдикції, як Андорра, Великобританія, Гернсі, Гонконг, Ізраїль, Джерсі, Казахстан, Монако, ОАЕ, росія, Сан-Марино, Туреччина, і навіть такі офшорні юрисдикції, як Багами, Беліз, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Маршаллові острови та Сейшели.

Обов'язки власників КІК – чому це так важливо?

Відповідно до правил КІК засновники – фізичні особи, які визнаються КО, повинні:

• повідомляти українські податкові органи про придбання/відчуження частки в КІК, якщо такі дії призводять до виникнення/втрати статусу КО, – протягом 60 днів із дати такого придбання/відчуження (Повідомлення);
• подавати щороку звіт про КІК – до 1 травня року, наступного за звітним (Звіт); та
• включати щороку доходи КІК до свого оподатковуваного доходу та сплачувати з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % або 9 % та військовий збір за ставкою 1,5 %, якщо не є застосовними винятки, – до 1 серпня року, наступного за звітним.

Неповідомлення про придбання/відчуження статусу КО матиме наслідком застосування штрафу, що у 2023 році становить 805200 грн. При цьому КО, у якої виник обов'язок щодо подання Повідомлення контролюючому органу в період воєнного стану з 24.02.2022 по 23.11.2022, звільняється від відповідальності за неподання Повідомлення, і штраф не накладають3.

3 Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ (у редакції, що діяла до 24.11.2022).

Якщо у КО виник обов'язок щодо подання Повідомлення контролюючому органу в період воєнного стану починаючи з 25.11.2022, то подати Повідомлення потрібно було до 23 січня 2023 року. Інакше така КО не звільняється від відповідальності за неподання Повідомлення. Однак позиція ДПС щодо застосування штрафів у цьому випадку є подекуди суперечливою.

У разі неподання Звіту українське законодавство передбачає штраф, що в поточному році становить 268400 грн.

Водночас Податковий кодекс України (ПКУ) передбачає звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності протягом 2022 – 2023 звітних років за будь-які порушення, пов'язані із застосуванням норм ПКУ щодо КІК.

Підготовка та подання Звіту про КІК

Звітним періодом із метою звітування за КІК є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року. КО – фізична особа повинна була подати перший Звіт і сплатити податок (якщо виникає) у 2023 році за результатами 2022 року до 1 травня 2023 року. При цьому законодавець дозволив відстрочити подання Звіту за 2022 рік до 2024 року без сплати штрафу. Щоправда, у такому випадку в 2024 році КО потрібно подавати одразу два Звіти – за 2022 та 2023 роки.

Звіт подають до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі щодо кожної КІК окремо. Форма Звіту, а також порядок заповнення такого Звіту визначені наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 р. № 254.

Окрім заповнення форми Звіту, КО таж має заповнити відповідний додаток у декларації про майновий стан і подати фінаконсову звітність КІК. Якщо КО не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничних строків подання декларацій, то в такому випадку варто подати скорочений звіт про КІК. Водночас повний звіт про КІК потрібно подати до кінця календарного року, наступного за звітним роком. При цьому штрафні санкції та/або пеня не є застосовними.

Своєю чергою, завважимо, що Законопроєкт № 8137 передбачає зміни щодо періоду подання Звіту за КІК. Запропоновані зміни надають можливість для КО подавати Звіт про КІК та здійснювати розрахунок скоригованого прибутку КІК за звітний період разом із відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного. Тобто, якби Законопроєкт № 8137 був прийнятий, Звіт КІК за 2022 рік потрібно було б подавати разом із декларацією про майновий стан фізичної особи за 2023 рік у 2024 році (до 1 травня 2024 року). Відповідно, для звітного 2023 року цей час настав би у 2025 році. При цьому спрощений Звіт про КІК скасовується.

Які труднощі щодо КІК можуть виникати на практиці?

a) Що робити, якщо власник КІК із початку війни проживає за кордоном?

У зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації чимало українців виїхали за межі України та в багатьох випадках стали податковими резидентами в країнах нового місця проживання. У такому разі виникає запитання: чи можуть до таких осіб застосовуватись обов'язки щодо КІК в Україні, якщо за Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування (далі – Конвенція) особа вже не вважається резидентом України?

ДПС поки що тільки в усній формі висловлює думку, що Конвенції стосується лише одне питання – де має оподатковуватися дохід, і не регулюються інші процедурні питання. Зокрема, відповідно до Конвенції особа не оподатковує свій дохід в Україні, якщо визнає себе податковим резидентом іншої країни, проте має виконати інші адміністративні обов'язки як резидент України, тобто надіслати звіт та/або повідомлення про утворення/ліквідацію КІК в Україну. Своєю чергою, звітування за КІК в Україні не звільняє КО від звітування за КІК у країні проживання, якщо таке звітування передбачене національним законодавством такої країни.

Зазначимо, що КО може бути визнаний виключно податковий резидент України незалежно від його громадянства. Українські громадяни, які знаходяться за кордоном і не відповідають критеріям резидентства України, вважаються нерезидентами України з податкової точки зору та, як наслідок, не повинні підпадати під правила КІК в Україні. Тому таким громадянам України рекомендуємо очікувати на офіційне роз'яснення ДПС щодо цього та звертатися до юристів із метою побудови відповідної стратегії.

b) З якого моменту починається відлік 60 днів для подання повідомлення про КІК у разі купівлі (ліквідації) КІК?

Варто зазначити, що законодавство України не передбачає визначення моменту придбання частки компанії (наприклад, укладення договору купівлі-продажу компанії або внесення змін до державного реєстру про нового власника).

Оскільки публічних позицій ДПС не має, рекомендуємо рахувати термін для подання повідомлення з моменту, коли права власності на частку в компанії перейдуть до покупця. Водночас ПКУ не визначає дату ліквідації, тому рекомендуємо відліковувати цей строк від дати ліквідації компанії, що підтверджується відповідними документами про ліквідацію, та подавати таке повідомлення в більш короткий строк, ніж 60 днів. При цьому затверджена форма повідомлення про КІК не містить розділу щодо ліквідації юридичної особи. Податкові органи в такому разі рекомендують заповнювати дані в розділі щодо втрати фактичного контролю над КІК.

c) Чи потрібно подавати повідомлення про КІК у разі зміни у структурі власності, без зміни статусу КО?

Уявімо, що резидент України володіє іноземним холдингом, який своєю чергою володіє частками інших іноземних компаній у розмірі 100 %. Іноземний холдинг ліквідується, і резидент володіє тепер напряму іншими іноземними компаніями, що не призводить до виникнення в бенефіціара статусу КО. Він уже є КО таких компаній, оскільки відбувається лише зміна у структурі власності, без зміни статусу КО.

Проте зараз відсутня практика органів ДПС і судів із цього питання, а це означатиме ризик того, що ДПС можуть зайняти агресивну позицію і наполягати на необхідності подання повідомлень навіть у таких випадках.

Аби мінімізувати ризик, у бенефіціарів можливі такі варіанти: (і) отримати від органів ДПС індивідуальну податкову консультацію із цього питання. У разі позитивної відповіді ДПС щодо відсутності обов'язку подавати повідомлення така консультація слугує підставою для звільнення від фінансової відповідальності за неподання повідомлень; або (іі) подати повідомлення про набуття частки іноземних компаній. Подання таких повідомлень не призводить до будь-яких санкцій, натомість слугуватиме гарантією для КО від претензій ДПС.

d) Чи потрібно звітувати про ліквідовані або продані іноземні компанії?

Уявімо, що протягом звітного 2022 року КІК був повністю ліквідований або КО повністю продала частку в ній. З одного боку, під час подання звіту ви вже не є КО, з іншого – ваш обов'язок щодо КІК за 2022 рік не виконаний.

Як наслідок, питання, чи подавати КІК-звіт за цей період, є спірним, оскільки в ПКУ однозначно не врегульоване. При цьому ДПС наполягає на тому, що звіт у таких випадках подавати треба. Це питання потенційно має вирішити Законопроєкт № 8137, який передбачає встановлення статусу контролера КІК станом саме на 31 грудня відповідного року. Тобто якщо особа встигла ліквідувати КІК або відчужити свою частку до 31 грудня, то вона не буде зобов'язана подавати звіт про КІК за відповідний рік.

e) Чи потрібно звітувати про "сплячі" компанії?

Під "сплячою" компанією розуміють іноземну компанію зі статусом "strike-off", або коли компанія викреслена з місцевого реєстру компаній. На відміну від ліквідації в класичному розумінні, "сплячий" статус є тимчасовим, а компанія може бути відновлена.

У зв'язку із цим ДПС закликає звітувати про "сплячі" іноземні компанії, адже "спляча" компанія не пройшла повністю всю процедуру ліквідації та за фактом існує. Тож, допоки ліквідація такої компанії не буде завершена повністю, така "спляча" компанія вважатиметься КІК.

Автор:
Віктор Чорний, молодший юрист

Опубліковано Liga Zakon