Чи можна притягнути до реальної відповідальності путіна за війну в Україні?

Президент США Джо Байден неодноразово називав останнього «м’ясником» та «військовим злочинцем» за звірства, вчинені російськими окупантами в Україні. Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон назвав дії президента росії «нудотною і кричущою агресією, яка має руйнівні наслідки для українського народу». Не лишилася осторонь і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, яка в інтерв’ю німецькій Bild повідомила, що Путін несе відповідальність за цю війну, він віддав наказ про вторгнення, тому має бути притягнутий до відповідальності. На додачу ще в березні Сенат США ухвалив резолюцію про визнання президента країни-агресора воєнним злочинцем. Аналогічне рішення прийняв також Сейм Польщі. І це лише декілька прикладів.

Та чи справді путін може понести покарання за вчинені на території України звірства? Чи є такий орган юстиції у світі, що здатний посадити президента рф на лаву підсудних?

Спершу розглянемо діючі міжнародні органи юстиції. Це:

1. Міжнародний суд ООН, котрий розглядає переважно територіальні та прикордонні спори, спори щодо незаконного застосування сили, та
2. Міжнародний кримінальний суд — переслідує осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та акти агресії.

Однак притягнення до відповідальності такими судами путіна не гарантоване. Давайте розглянемо причини цього.

Міжнародний суд ООН вирішує спори між державами, але не може переслідувати окремих осіб. Отже, притягнути до відповідальності безпосередньо очільника кремля через цю судову установу не вдасться. Навіть якби суд мав компетенцію переслідувати окремих осіб та визнав путіна винним, є як мінімум одне «але»: путін не виконав би рішення суду добровільно, як росія не виконує рішення Міжнародного суду ООН, ухвалене в березні ц.р. на користь України про негайне припинення військової операції.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) — єдиний правовий орган, який може переслідувати високопосадовців на міжнародному рівні. Для того, щоб він розслідував злочини, вчинені на території певної держави або її громадянами, така держава має ратифікувати Римський статут і тим самим визнати юрисдикцію суду. Враховуючи, що ані росія, ані Україна Римський статут не ратифікували, на перший погляд може здатися, що МКС не має юрисдикції розслідувати злочини, вчинені російською стороною на території нашої держави. Однак ще у 2015 р. Верховна Рада України своєю заявою визнала юрисдикцію МКС, тим самим надавши згоду на розслідування злочинів окупантів на українській території (за виключенням злочинів агресивної війни, для розслідування яких обидві сторони конфлікту мають бути членами МКС).

Незважаючи на наявність юрисдикції МКС розслідувати злочини, що вчиняються в Україні представниками рф, тут знову є кілька «але»:

1. Питання кваліфікації та доказування. Безумовно, довести вину окремого військового у вчиненні воєнного злочину набагато простіше, ніж довести вину цілого ланцюга осіб на чолі з президентом країни-агресора, що наказували вчиняти звірства в Україні або не завадили цьому. Крім того, може бути нелегко отримати докази безпосередньої причетності путіна, включаючи свідчення осіб, які можуть бути залякані або якось мотивовані не свідчити проти нього.
2. Питання процедури. На відміну від Міжнародного суду ООН, судді МКС можуть видати ордер на арешт окремих осіб, включаючи путіна, для притягнення їх до суду в Гаазі. Проте в структурі МКС немає поліції, яка фактично могла б заарештувати ту чи іншу особу. Арешт підозрюваних мають здійснити уповноважені органи країн-учасниць, де такі особи перебувають. Росія не є членом МКС, а отже, не стане виконувати його рішення. З іншого боку, путін не виїде до іншої країни-учасниці МКС, де його могли б заарештувати.

Незважаючи на купу бюрократичних перешкод, станом на зараз 39 країн світу на чолі з Великобританією офіційно підтримують розслідування Міжнародним кримінальним судом злочинів, скоєних очільником кремля. Сподіваємось, МКС таки вдасться зібрати беззаперечні докази причетності винних осіб.

Чи може Міжнародний кримінальний суд винести вирок заочно (без перебування підозрюваного у залі суду)?

Так, така процедура існує. МКС може видати міжнародний ордер на арешт путіна in absentia, якщо, наприклад, останній не з’явиться на засідання суду в Гаазі. В результаті він може бути оголошений у міжнародний розшук. Крім того, президента рф зможуть заарештувати під час подорожі до будь-якої з країн-підписантів Римського статуту, а таких аж 123. Водночас залишається малоймовірним припущення, що очільник рф наважиться покинути росію (див. попереднє питання).

Чи є реальні приклади притягнення МКС до відповідальності високопосадовців?

За 20 років існування МКС вів розслідування злочинів проти людяності, воєнних злочинів в Афганістані, Бурунді, Венесуелі, Гвінеї, Грузії, Іраку, Кенії, Колумбії, Демократичній Республіці Конго, Кот-д’Івуарі, Лівії та інших країнах. Наприклад, у 2008 р. МКС видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченням у геноциді у зв’язку з конфліктом у Дарфурі. Через 4 роки за злочини проти людяності на лаву підсудних потрапили лівійський лідер Муаммар Каддафі, його син Саїф аль-Іслама та керівник лівійської розвідки Абдулла аль-Сенуссі.

Що можуть вдіяти українські судові інституції?

За даними офісу Генерального прокурора України, станом на 27 квітня 2022 р. зареєстровано 8 488 злочинів агресії та воєнних злочинів. Однак головна прокурорка України Ірина Венедіктова зазначає, що Україна не може відкрити кримінальне провадження особисто проти президента російської федерації, оскільки у нього є функціональний імунітет.

Інші європейські країни також почали розслідування аналогічних справ. Серед таких країн Литва, Польща, Естонія, Німеччина, Швеція, Латвія, Норвегія, Франція, Словаччина.

Важливо: присутність обвинуваченого в країні, де проходить розслідування, або його екстрадиція обов’язкові для реального виконання покарання. А якщо мова йде про путіна, ситуація ускладнюється дією міжнародно-правового принципу імунітету (недоторканності) особи президента.

Чи допоможе опозиція росії здійснити екстрадицію путіна?

Напевне, більш актуальне питання, чи є в росії опозиція. Наразі переважна більшість росіян, за даними опитування Аналітичного центру Юрія Левади, підтримують вторгнення в Україну (близько 81% респондентів). Більше того, за результатами соціологічного дослідження Active Group громадяни рф висловлюють позитивне ставлення до застосування ядерної зброї (40,3% респондентів). Формування опозиції, ймовірно, можливе лише у разі посилення міжнародних санкцій та негативно налаштованої економічної еліти країни-агресора, однак це питання часу.

Створення окремого міжнародного трибуналу: чи буде він дієвим?

Відомі такі дієві міжнародні військові трибунали, створені для розслідування злочинів окремої військової події, як:

• Нюрнберзький трибунал — суд переможців у Другій світовій війні над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини. Процес тривав рік. Результатом стало винесення вироку 22 головним нацистським військовим злочинцям (12 з них засуджені до смертної кари).
• Токійський трибунал — суд над японськими військовими злочинцями за розв’язання Другої світової війни. Він був триваліший за Нюрнберзький (2,5 роки). Його результатом стала страта прем’єр-міністра Японії генерала Хідекі Тодзіо та ще 6 високопосадовців.
• Югославський трибунал — судове переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, здійснені на території колишньої Югославії з 1991 р. За час його функціонування було засуджено 90 осіб.

Україна щоденно працює заради створення і роботи спеціального військового трибуналу. За створення такої судової інстанції висловилися і Парламентська асамблея Ради Європи, і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, і колишній прем’єр-міністри Великої Британії тощо. Крім того, міжнародну петицію про створення міжнародного судового органу для путіна на зразок зазначених трибуналів підписали вже понад 1,2 млн осіб.

Чи буде такий судовий механізм ефективним, стане відомо лише з часом. Ми ж переконані, що в цивілізованому світі справедливість та правосуддя мають взяти гору, а всіх без виключення винних має бути покарано.

Автори:
Дарина Васильєва, старший юрист
Світлана Корпачова, помічник юриста

Опубліковано Юридичною газетою