Наразі будь-які законодавчі зміни підстав відкриття провадження у справах про банкрутство відсутні. Банкрутство в умовах перших трьох місяців війни не зазнало змін, статистика справ про банкрутство зараз, в карантин, під час АТО недостатньо репрезентативна та прозора, а цікавої та важливої судової практики недостатньо. Тому в цьому матеріалі сфокусуємося на ідеях, які варто враховувати під час зміни правил.
Проект розроблений для того, аби спростити доступ до процедури банкрутства і підвищити ефективність її застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану. Крім того, законопроект покликаний уточнити низку процедурних питань і усунути неузгодженості й недоліки, виявлені під час практичного застування положень Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КзПБ).
Частина закопроекту, що стосується саме періоду дії воєнного стану та протягом шести місяців з дати припинення або скасування воєнного стану, містить небагато пропозицій та частково дублює алгоритм роботи під час карантину.
Ключовий момент - у законопроекті немає згадки про мораторій на відкриття банкрутств подібно встановленому Кабміном на період дії карантину з тим, аби запобігти поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Водночас у проекті містяться певні послаблення. Наприклад, якщо проведення бойових дій призвело до неплатоспроможності боржника, справу про банкрутство може бути відкрито за його заявою без авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, передбаченої КзПБ. В такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної боржником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство до її закриття з оплатою винагороди на умовах, визначених цією угодою.
Також пропонується, що арбітражний керуючий не буде нести дисциплінарну відповідальність за невчинення дій та невиконання обов'язків, передбачених КзПБ, якщо їх вчинення та/або невиконання було унеможливлено у зв'язку з веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням або місцем проживання чи перебуванням боржника, кредитора, місцезнаходженням майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебуванням арбітражного керуючого, що зумовлювало існування загроз для життя і здоров'я. Здається, що і без нового правила учасники можуть самостійно обґрунтовувати такі окремі обставини вини, як і суд - їх досліджувати.
Мораторій поки відсутній, керівник боржника все ще під тиском вимоги про місячне звернення до суду про своє банкрутство (ч. 6 ст. 34 КЗпБ).
Отже, бачимо різницю в юридичному підході до війни і карантину: для воєнного часу пропонується менше важливих змін.
Чи потрібно більше змін (мораторії, компенсаторні механізми), та з чим вони повинні бути пов'язані? Які об'єктивні чинники варто враховувати, запроваджуючи ці зміни?
Початок поточного етапу війни (указ Президента та закон від 24 лютого 2022 року) є об'єктивним чинником так само, як і запровадження карантину. Очевидне погіршення фінансового стану до 24 лютого не буде підтверджувати добросовісність банкрутних намірів сторони.
Зонування території України в залежності від ризиків бойових дій теж є об'єктивним чинником. Переліки територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), наразі визначаються Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (наказ № 75 від 25 квітня 2022 року).
Наявність прямої шкоди здоров'ю людей та майну - це теж об'єктивний чинник, як і визначення розміру шкоди та збитків (Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326).
Об'єктивно враховувати і залученість підприємств до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) (Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Можливість вилучення державою майна РФ та її резидентів - це ще один об'єктивний чинник, який може знайти своє застосування у відновленні платоспроможності українських компаній та відновленні економіки (Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»).
Зазначені та можливі інші об'єктивні чинники не стали частиною нових нормативних правил банкрутств упродовж перших трьох місяців війни. Тому наразі сфера передбачає безпрецедентну юридичну роботу з обставинами та причинно-наслідковими зв'язками війни в межах старих правил процедури.
Автори:
Орест Цімерман, старший юрист
Ольга Олещук, помічник юриста
Опубліковано Liga Zakon