Скасування імпортних мит для України: що це означає на практиці

Спричиняючи величезні збитки, жертви та руйнування, війна росії проти України, безумовно, впливає й на українських виробників та їхню можливість працювати. З огляду на це дедалі більше держав-партнерів поруч із застосованими до держави-агресора економічними санкціями вдаються до інших заходів, мета яких – допомогти Україні як постраждалій стороні у цій війні. У торговельній площині ключовими такими заходами є скасування імпортних мит та квот для продукції українського походження. Такі мита вже скасували Велика Британія, Канада, США та ЄС.

Велика Британія

25.04.2022 країна анонсувала скасування всіх наявних ввізних мит та квот на українську продукцію в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та Великою Британією. Рішення, яке країни пізніше закріпили в окремій угоді, набуло чинності 4 травня. Передусім воно стосується агропромислової продукції, оскільки промислові товари вже раніше користувалися преференційними умовами відповідно до зазначеної Угоди.

Канада

09.05.2022 країна прийняла рішення тимчасово припинити (строком на один рік) застосування імпортних мит та кількісних обмежень на українську продукцію в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Окрім цього Канада скасувала антидемпінгове мито в розмірі 77% щодо імпорту гарячекатаного плоского прокату походженням з України, яке діяло вже понад двадцять (!) років.

США

09.05.2022 СШАна один рік скасували спеціальне мито у розмірі 25% щодо 232 товарних позицій сталевої продукції. Рішення набрало чинності 1 червня. Враховуючи те, що обсяг експорту відповідної металургійної продукції на американський ринок протягом останніх років суттєво зростав, а у 2021 році особливо помітно зріс та становив близько 430 тис. тонн, таке рішення, безумовно, спрямоване на підтримку української важкої промисловості.

Європейський Союз

24.05.2022 Рада ЄС ухвалила раніше підтриманий Парламентом Регламент, що встановлює тимчасові торгові поступки строком на один рік щодо українських товарів. Зокрема, припиняється застосування ввізного мита для низки товарів, до яких воно ще не було скасоване за Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, а також скасовуються всі чинні імпортні квоти, що раніше обмежували кількість продукції, яка могла постачатися за преференційних умов на ринок ЄС. До того ж припиняється застосування ЄС антидемпінгових та спеціальних (захисних) заходів до товарів походженням з України. Це рішення позитивно вплине, зокрема, на українську хімічну, металургійну та аграрну промисловість, продукти яких раніше підпадали під тарифні та нетарифні обмеження. Відповідний Регламент набрав чинності 04.06.2022.

Водночас оцінити реальний позитивний економічний вплив на українських виробників від зазначених рішень, прийнятих поки що строком лише на один рік, досить складно. Для цього потрібно проаналізувати чимало чинників. Спробуємо розібратися.

Оцінка прямого економічного впливу

Обсяги сукупного українського експорту в зазначені вище країни є значними. Звичайно, йдеться передусім про ЄС. Так, до країн Європейського Союзу українські виробники здійснювали стабільні й суттєві за обсягами поставки, які становили приблизно 40% загального українського експорту. Поставки до США, Канади та Великої Британії є значно меншими, сукупно складають близько 5% українського експорту, але, зважаючи на об’єм ринку зазначених країн та стратегічні відносини з ними, цей факт можна розглядати як перспективу для значного нарощування обсягів поставок.

За даними Державної митної служби України

Що стосується товарної структури експорту, то поставки до Європейського Союзу є досить диверсифікованими як за галузевою ознакою, так і за ступенем переробки.

Структура експорту до ЄС у 2021 році, за даними Держмитслужби України

На відміну від поставок до ЄС, український експорт до США, Великої Британії та Канади переважно представлений металопродукцією.

Варто згадати також, що на тлі військової агресії російської федерації за підтримки Білорусі можна очікувати на різке скорочення взаємної торгівлі з цими країнами й іще більше зростання частки ЄС, США, Великої Британії та Канади. Так, можна очікувати, що частка Європейського Союзу в 2022 році може перевищити 50% всього українського експорту.  

Ввізне мито

Стосовно оцінки безпосереднього впливу прийнятих рішень для українських виробників насамперед варто детальніше розглянути скасування ввізних мит. Наприклад, за різними моделями оцінки, обсяги сплаченого українськими виробниками ввізного мита при поставках до ЄС становили 100–200 млн євро на рік. Для США, Великої Британії і Канади сукупно обсяг сплаченого мита становив орієнтовно 10–20 млн дол. щорічно. Це ті приблизні суми, які могли би бути не сплачені при імпорті української продукції до ЄС у разі збереження нормальних умов роботи українських підприємств протягом усього 2022 року.

Однак, зважаючи на значну пряму матеріальну шкоду, заподіяну російськими військами, а також інші негативні фактори, спричинені війною, очевидно, що обсяги українського експорту в поточному році значно скоротяться. Відповідно, скоротяться й обсяги ввізного мита, які повинні будуть сплатити у 2022 році імпортери української продукції. За попередньою оцінкою, ці показники можуть скласти від 50 до 100 млн євро.     

Тарифні квоти

Угода про асоціацію з ЄС містить також цілий перелік тарифних квот на низку українських продуктів (зокрема, м’ясна продукція, передусім м’ясо птиці, молочна продукція, яйця, мед, зернові, крупи, цигарки, томати, соки). Ці квоти обмежували експортні можливості українських виробників. Отож низка виробників такої продукції матимуть можливість скористатися скасуванням тарифних квот та наростити обсяги поставок. До війни про необхідність значного збільшення обсягів таких квот говорили, зокрема, виробники м’яса птиці, яєць, меду, зернових. Однак, зважаючи на значні руйнування, порушення виробничих та логістичних ланцюжків та інші негативні наслідки війни, наразі важко сказати, наскільки вони зможуть скористатися скасуванням квот у 2022 році та наростити обсяги поставок до країн ЄС.  

Спеціальні та антидемпінгові заходи

У Європейському Союзі, США та Канаді діє й низка спеціальних та антидемпінгових заходів щодо дуже широкого переліку металопродукції. Враховуючи рішення ЄС про скасування антидемпінгових та спеціальних мит, рішення США про тимчасове скасування спеціального мита 25% та рішення Канади про скасування антидемпінгового мита 77% щодо гарячекатаного сталевого прокату, українські виробники сталевого прокату та труб стануть одними з найбільших бенефіціарів тимчасової торгової лібералізації.

З огляду на обмежувальні заходи, які вживаються проти російської металопродукції, українські виробники мають хороші шанси на збільшення своїх поставок. Однак, зважаючи на продовження бойових дій, значні руйнування, окупацію деяких виробничих та портових центрів, зокрема Маріуполя, наразі важко сказати, наскільки українська галузь загалом зможе скористатися такою можливістю. У будь-якому випадку ті українські підприємства, які зберегли виробничий процес і експортують до ЄС, США та Канади, матимуть можливість збільшити обсяги своїх експортних поставок.       

Інший вплив та можливі наслідки

Водночас рішення ЄС про торгову лібералізацію для України містить положення, яке матиме суттєвий практичний вплив на політику нашої країни у сфері застосування торговельно-обмежувальних заходів. Так, у рішенні ЄС є положення про те, що «Україна повинна утримуватися від запровадження нових мит чи зборів, що мають еквівалентний ефект, та нових кількісних обмежень чи заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення існуючих рівнів мит чи зборів чи від запровадження будь-яких інших обмежень у торгівлі з Союзом, якщо це не є чітко виправданим у контексті війни. У разі невиконання Україною будь-якої з цих умов Комісія повинна бути уповноважена тимчасово призупинити всі або частину преференційних угод, встановлених цим Регламентом». Тобто йдеться про те, що, враховуючи односторонню лібералізацію торгового режиму з боку ЄС та обумовленість його дії неприйняттям з боку України нових тарифних та нетарифних обмежень проти європейського експорту, Україні з практичної точки зору буде важко розпочинати та запроваджувати, наприклад, спеціальні заходи проти імпорту товарів.

Нагадаємо, що за результатами таких розслідувань спеціальні заходи застосовуються проти товарів походженням з усіх країн, включно з ЄС. І навіть якщо основними країнами-постачальниками відповідного товару будуть неєвропейські країни, з урахуванням політичних міркувань буде важко розпочинати розслідування, під дію якого будуть підпадати й європейські товари. Фактично під загрозу підпадають не лише майбутні спеціальні розслідування, а й ті, що розпочались і тривають або остаточно не завершились до початку війни. Це, зокрема, спеціальні розслідування проти імпорту в Україну деяких видів сирів, тришарошкових бурових долот, ПВХ-профілю та гіпохлориту натрію. Крім цього, можуть бути переглянуті рішення щодо застосування спеціальних заходів проти імпорту в Україну проводів та кабелів. Таким чином, реальні можливості України застосовувати інструменти торговельного захисту можуть звузитись до ініціювання лише антидемпінгових розслідувань, спрямованих проти імпорту товарів з неєвропейських країн.

Висновки

Упродовж останніх місяців спостерігається тенденція до вжиття поглиблених преференційних заходів щодо української продукції. Безумовно, слід віддати належне як українській команді, що змогла добитися такого результату, так і готовності наших стратегічних партнерів піти назустріч Україні в плані не тільки військової, а й економічної підтримки. При цьому відповідно до плану післявоєнного відновлення та розвитку України вітчизняна промисловість очікує на продовження отримання вільного доступу української продукції на ринки зазначених вище країн, а також відкриття аналогічних умов доступу до ринків усіх членів Великої двадцятки.

Тому варто добиватися подальшого розширення списку країн, які лібералізують доступ української продукції на свої ринки, а також продовження строку дії згаданих вище та подібних рішень. Економічний ефект від прийнятих рішень в умовах значних руйнувань, порушень виробничих ланцюжків та ланцюжків збуту зможе дати необхідний результат, якщо строк дії цих рішень буде пролонговано більше, ніж на один рік.

Автори:
Сергій Лахно, радник
Євген Іванець, радник

Опубліковано Юридичною газетою