How will Principle Purpose Test of MLI Convention impact on business
The author of the publication – Anastasia Rudynska, associate at INTEGRITES Tax&Customs practice.
The publication is available in Ukrainian language.
У липні цього року виконуюча обов’язки міністра фінансів України Оксана Маркарова підписала важливий для України документ з оподаткування – «Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування» (MLI). Тест основної мети MLI Конвенції почне діяти до кінця року. Що він собою являє та чого чекати бізнесу, Mind розповіла Анастасія Рудинська, юрист практики податкового та митного права INTEGRITES.
MLI Конвенція – це угода, приєднавшись до якої, країна отримує змогу одночасно внести зміни до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (далі – DTT). Тобто це унікальний механізм, покликаний модифікувати численну кількість двосторонніх угод з країнами, які також долучилися до Угоди MLI, уникнувши таким чином тривалих процедур індивідуального перегляду кожної з них у двосторонньому порядку. Україна задекларувала намір змінити 77 діючих DTT (зокрема, з Кіпром, Чехією, Нідерландами, Великобританією, ОАЕ).
Після ратифікації MLI Конвенції автоматично будуть внесені зміни до текстів усіх податкових угод про уникнення подвійного оподаткування України з іншими країнами.
Що означає Тест основної мети MLI Конвенції? Основним нововведенням MLI Конвенції є так званий Тест основної мети (скорочено PPT, від англ. Principle Purpose Test, надалі – Тест), який обрала більшість країн, включаючи Україну. Він спрямований, у першу чергу, на запобігання неправомірному застосуванню пільг за податковими угодами.
Ним передбачено, що пільги за податковою угодою не надаватимуться стосовно прибутку чи капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції/операції або створення структури. Проте пільга надаватиметься у випадку, якщо її надання за наявних обставин відповідатиме цілям і завданням положень відповідної податкової угоди, на яку поширюється чинна MLI Конвенція.
Коли Тест основної мети буде запроваджено в Україні? Тест почне діяти в нашій країні після ратифікації MLI Конвенції, що має відбутися до кінця цього року. В іншому випадку Україна ризикує опинитися в чорному списку ЄС.
Зважаючи на неминучість Тесту, вже зараз бізнесу варто замислитись над підготовкою міцних аргументів для контролюючих органів на користь того, що операції чи створення іноземного елементу в структурі не спрямовані в першу чергу на оптимізацію податкового навантаження.
Кого торкнеться Тест основної мети? Наслідки введення Тесту, перш за все, позначаться на структурах вітчизняного бізнесу, що включають іноземні елементи. У полі зору опиняться й альтернативні інвестиційні фонди, що широко використовуються для управління активами. Основна увага приділятиметься тим фондам, що використовуються як інвестиційні платформи у юрисдикціях із широким колом підписаних податкових угод для отримання пільг.
Загалом тестуванню підлягатимуть лише ті операції та компанії (утворення), що пов’язані або відкривають доступ до отримання пільг за податковими угодами.
На що звертатимуть увагу податківці? Для того щоб передбачити можливі ризики, важливо зрозуміти алгоритм, за яким податківці послідовно аналізуватимуть елементи бізнес-структури чи операцію. Зокрема, такий процес зосереджений на аналізі наступних елементів:
Тест основної мети, безперечно, відіграватиме роль нового більш потужного інструменту ДФС, на противагу вже знайомому тесту бенефіціарного власника. Відтепер податківці ретельно зважуватимуть усі факти, включаючи корпоративну структуру, спосіб досягнення резидентського статусу, порядок прийняття рішень (бенефіціарність відносно до доходу), цілі здійснених виплат тощо. Результатом такого аналізу буде висновок щодо надання чи відмови у наданні податкової пільги.
До чого готуватися підприємцям? Перше, до чого варто бути готовим представникам бізнесу, це нести так званий тягар доказування (англ. burden of proof), адже потрібно буде доводити, що транзакції чи створення іноземного елементу в структурі обґрунтовані реальними важливими цілями, окрім податкових. Процес доказування набуватиме наступного вигляду: податкові органи мають дійти висновку щодо того, чи було користування податковими пільгами основною метою операції/транзакції, а платник податку в разі негативного рішення податківців має надати контрдокази, які б заперечували їхню позицію.
У випадку якщо надані контрдокази контролюючі органи вважатимуть недостатніми, то у використанні податкової пільги платнику податків буде відмовлено. Критичним моментом даного процесу постає дещо вразливе становище платника податків. Адже, згідно з положеннями MLI Конвенції, контролюючим органам для того, щоб відмовити у наданні податкової пільги, не потрібно буде доводити або переконувати, що користування такою пільгою є одним із головних мотивів платника податків при здійсненні операцій. Достатньою буде наявності факторів для «цілком обґрунтованого висновку» щодо користування податковою пільгою як основної мети при здійсненні операції.
Непокоїть і те, що розмитість меж «обґрунтованості» такого висновку забезпечує досить гнучкий механізм у руках податкових органів, який вони скеровуватимуть на користь або проти платника податків.
Як бізнесу захиститися та що реформувати? Слід розуміти, що неможливо сформувати універсальний пакет реформ для захисту кожної бізнес-структури та її діяльності. Водночас можна виділити основні ефективні дії, реалізація яких значно підвищить шанси проходження Тесту, а саме:
Відносно компаній, за допомогою яких використовуються податкові пільги, необхідно забезпечити наявність реальної економічної цілі присутності компанії в структурі. Це відобразить дійсну необхідність компанії для реалізації бізнес-процесів. Сформувати ознаки фактичного існування компанії – так зване реальне наповнення (англ. substance), що включає в себе зареєстрований офіс, кваліфікований персонал і управління, регулярне ведення і подачу звітності тощо. Створити для компанії фактичну можливість розпоряджатись отриманим доходом (тобто бенефіціарність щодо доходу), а також гарантувати реальне несення компанією комерційних ризиків щодо активів.
Відносно операцій, які забезпечують користування податковими пільгами, необхідно оцінити пільги, що надаються бізнесу за податковими угодами при проведенні операції та зважити важливість їх отримання з іншими цілями операції. Проаналізувати, чи користування пільгою при проведенні операції відповідає загальним цілям і завданням податкової угоди. Здійснивши аналіз, підготувати захисні аргументи для контролюючих органів, що відображають доцільність проведення таких операцій та наявність інших цілей, окрім податкових.
Наостанок варто підкреслити, що Тест основної мети не сфокусований на виявленні бенефіціарної власності, «реального наповнення» бізнесу і т. д. Ці та інші фактори досліджуються податковими органами в комплексі для встановлення істинної мети здійснюваної операції/транзакції.
Link to the resource where the publication is located
Go back